Путін, ймовірно, прагне використати посилені тактичні наступи на Донеччині для отримання від США поступок – ISW
Росія, ймовірно, зосереджується на просуванні в напрямку Добропілля, щоб створити інформаційні умови напередодні зустрічі на Алясці 15 серпня. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Повідомляється, що російські диверсійно-розвідувальні групи проникають у райони поблизу Добропілля (на північний захід від Покровська), а російські війська, ймовірно, нещодавно просунулися на південний схід від населеного пункту.
Аналітики звертають увагу на звіт NASA Fire Information for Resource Management (FIRMS), який показує теплові аномалії на захід від Нового Шахова та в Новому Донбасі (обидва на схід від Добропілля), Білицькому (на південний схід від Добропілля) та Родинському (на північ від Покровська та на південний схід від Добропілля), що свідчить про вогневі дії в цьому районі.
Таким чином, ISW оцінює, що російські війська, ймовірно, нещодавно захопили Разине, Сухецьке, Федорівку, Затишок, Бойківку, Новоторецьке, Заповідне (усі на південний схід від Добропілля), Маяк та Паньківку (обидва на схід від Добропілля).
«Називати російське просування в районі Добропілля проривом оперативного рівня передчасно, хоча російські війська, ймовірно, прагнуть перетворити свої тактичні просування на прорив оперативного рівня в найближчі дні. Російські війська використали подібне тактичне проникнення в середині квітня 2024 року, щоб полегшити захоплення оперативно важливої території на північний захід від Авдіївки», – йдеться у звіті.
Аналітики зазначають, що наступні кілька днів у районі Покровська, ймовірно, будуть критично важливими для здатності України запобігти прискореному просуванню Росії на північ та північний захід від Покровська.
ISW продовжує оцінювати, що президент РФ Володимир Путін намагається представити захоплення Росією Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей як неминуче, щоб змусити Україну та Захід капітулювати перед вимогами Кремля. У звіті припускається, що Путін, ймовірно, прагне використати посилені тактичні наступи, щоб створити умови для отримання від США поступок щодо війни Росії в Україні.
В Інституті вивчення війни вважають, що окупація Росією чотирьох областей не є ні неминучою, ні невідворотною, оскільки російські війська зіткнуться з серйозними оперативними перешкодами, особливо в Донецькій області, де, ймовірно, доведеться вести багаторічні бойові дії.
8 серпня президент США Дональд Трамп оголосив про намір провести 15 cерпня на Алясці зустріч із російським лідером Володимиром Путіним, спрямовану на досягнення мирної угоди між Україною і РФ.
11 серпня Дональд Трамп припустив можливість «деякого обміну територіями» між Україною й Росією, і висловив невдоволення зауваженнями керівництва України про необхідність конституційного погодження в цьому випадку.
Як пише The Wall Street Journal, Володимир Путін заявив спецпосланцю Трампа Стіву Віткоффу, що погодився б на повне припинення вогню, «якщо Україна виведе війська з усієї Донецької області». Згодом, як повідомило The Washington Post обізнане джерело, з’явилося підтвердження, що Путін не готовий відмовитися від претензій на захоплені Росією території в Херсонській та Запорізькій областях.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не віддаватиме свої території Росії. Ні його, ні європейських лідерів на саміт на Алясці не запросили, однак адміністрація США і президент Дональд Трамп залишається на зв’язку з українським і європейськими лідерами. На 13 серпня в них запланована групова відеоконференція, яку скликав канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
Росія: у соцмережах пишуть про атаку дронів на завод «Монокристал» у Ставрополі
У Росії дрони атакували місто Ставрополь, йдеться у повідомленнях місцевих телеграм-каналів.
Губернатор Володимир Володимиров попередив про небезпеку безпілотників.
Телеграм-канал ASTRA пише, що атаки зазнав завод АТ «Монокристал» – один із основних виробників сапфіру для оптоелектронної промисловості. Синтетичний сапфір використовується в оптичних системах, захисних елементах датчиків та лазерів, включаючи військові прилади.
ASTRA повідомляє, що на території підприємства виникла пожежа.
Минулого місяця в російському Ставрополі дрони атакували оборонний завод «Сигнал», який займається випуском засобів радіоелектронної боротьби для літаків та наземних об’єктів, включаючи «Тополь-Е».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
ЗМІ: нафтопереробний завод у Саратові припинив прийом нафти після атаки дронів
Російський нафтопереробний завод у Саратові, що належить компанії «Роснефть», припинив прийом нафти після атаки дронів у неділю, повідомляє Bloomberg з посиланням на слова особи, обізнаної з цим питанням.
Цей нафтопереробний завод є третім, який зазнав пошкоджень від ударів дронів цього місяця.
Нафтопереробний завод у Саратові, розташований у Волзькому регіоні, має проєктну потужність близько 140 000 барелів нафти на добу. Як зауважує Bloomberg, його тривала зупинка може вплинути на внутрішні поставки бензину саме в той час, коли попит на паливо демонструє сезонне зростання. Пресслужба «Роснефти» не відповіла на запит Bloomberg про коментар.
За повідомленнями російських медіа, в ніч проти 10 серпня група безпілотників атакувала нафтопереробний завод у російському місті Саратов.
Губернатор Саратовської області Роман Бусаргін розповів, що у ніч на неділю українські безпілотники атакували Саратов і «є пошкодження на одному з промислових підприємств».
Згодом Генштаб ЗСУ підтвердив, що українські військові завдали удару по Саратовському нафтопереробному заводу, додавши, що це підприємство є «одним із ключових об’єктів паливної інфраструктури РФ, задіяних у забезпеченні окупаційних військ нафтопродуктами».
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.
У Генштабі ЗСУ час від часу підтверджують удари по об’єктах у РФ, задіяних у забезпеченні російської армії, і наголошують, що такі удари триватимуть.
Генштаб заявив про знищення пункту управління мотострілецької бригади РФ на Донбасі
Генеральний штаб України заявив увечері 11 серпня про ураження командного пункту управління 85-ї окремої мотострілецької бригади збройних сил РФ на окупованій території Донецької області.
«За попередніми даними, в результаті удару високоточним засобом ураження ліквідовано командира бригади на позивний «Днєпр» та п’ять осіб оперативного складу. Більш детальна інформація щодо наслідків ураження уточнюється», – йдеться в повідомленні.
«Важко. Але противника стримуємо» – Сирський про ситуацію на фронті
Ситуація на лінії фронту є складною, констатував головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський увечері 11 серпня за підсумками участі в черговому засіданні Ставки Верховного головнокомандувача.
«Доповів про деталі оперативної ситуації на фронті. Важко. Але противника стримуємо. На Сумському напрямку ведемо активні дії та маємо певні успіхи у просуванні вперед, у звільненні української землі», – вказав Сирський, не розкриваючи додаткових деталей.
Він також розповів про плановане «додаткове фінансування з державного бюджету» для бойових підрозділів.
«За дорученням президента кожна бригада матиме плюс 7 мільйонів гривень на кожен батальйон, що бере участь у бойових діях. Готуємо рішення щодо інших потреб та питань, які були порушені під час робочих поїздок у війська», – відзначив головнокомандувач ЗСУ.
Президент України Володимир Зеленський раніше 11 серпня вказав, що «росіяни хочуть лише виграти час, а не закінчити війну». «Зокрема, про це свідчать ситуація на полі бою та російські удари по цивільних обʼєктах і людях», – написав глава держави за підсумками свого спілкування з прем’єр-міністром Канади Марком Карні.
За повідомленням Генерального штабу, станом на 16:00 11 серпня на фронті відбулося 65 боїв. Найнапруженішою ситуація, як і раніше, залишається на Покровському напрямку в Донецькій області, де зафіксована понад третина боїв.
Дипломати ЄС обговорили можливі домовленості Росії та США про Україну
На зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС порушувалося питання актуальності 19-го пакету санкцій - наступного, ще одного раунду обмежувальних заходів проти Росії. Від початку її повномасштабного вторгнення до України Євросоюз схвалив 18 пакетів санкцій.
Про це Радіо Свобода на умовах анонімності розповіли кілька дипломатів, не уповноважених давати коментарі ЗМІ.
«Кілька держав вказали, що нам слід почати працювати над 19-м пакетом – справді. Однак це досить далекий міст, до якого потрібно дістатися», – зауважив один зі співрозмовників, обізнаний із перебігом обговорень.
Інший співбесідник також підтвердив, що обговорення, які саме санкції міг би схвалити Євросоюз для подальшого тиску на Росію, не було.
«Це (санкції – ред.) те, що зрозуміли б і Трамп, і Путін. Але це було те саме старе «нічого без України і Європи», але як це робить нас актуальними для будь-якого пошуку рішень, що зараз існує? Не знаю, у мене не дуже гарне відчуття щодо сьогоднішнього дня… Все це було надто одноманітним і неінноваційним з огляду на ситуацію», – зауважив дипломат.
Україна сподівається, що наступний 19-й пакет санкцій від Європейського Союзу проти РФ стосуватиметься капітанів тіньового флоту, військово-промислового комплексу (ВПК) та фінансових транзакцій. Про це в ефірі телеканалу «Ми – Україна» наприкінці липня заявив радник – уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Зеленський розповів, що об’єднує розмови з лідерами Канади, Саудівської Аравії, Литви та Індії
Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 11 серпня розповів про зміст своїх міжнародних контактів цього дня. Глава держави мав телефонні розмови з прем’єр-міністром Канади Марком Карні, спадкоємним принцом і прем’єр-міністром Саудівської Аравії Мухаммадом бін Салманом, президентом Литви Гітанасом Науседою та прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді.
«Усіх об’єднує розуміння чітких фактів. Перше – суверенітет і територіальна цілісність України мають поважатися. Друге – питання щодо війни проти України мають вирішуватись тільки за участю України. Третє – Росія повинна робити необхідні кроки, щоб закінчити цю війну. І саме від Росії жодного кроку досі немає», – сказав Зеленський.
За словами президента України, на 11 і 12 серпня заплановані й інші розмови «з європейськими друзями».
«Завтра – теж день нашої активної комунікації з партнерами. На всіх рівнях ми продовжуємо спілкуватися зі Сполученими Штатами Америки. Команда Офісу, МЗС, усі, хто потрібен для ефективної роботи, всі залучені», – вказав президент України.
«Мюнхен-2 і друга Ялта». Сибіга розповів колегам з ЄС, чим загрожує саміт на Алясці
Український міністр закордонних справ закликав колег із ЄС мобілізувати дипломатичні й політичні зусилля на підтримку України перед самітом лідерів Росії й США. Про це Андрій Сибіга сказав очільникам МЗС країн ЄС, доєднавшись 11 серпня до їхньої екстреної зустрічі по відеозв’язку, передає кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Нам потрібна трансатлантична єдність, чітка координація та рішучі дії. Її відсутність або наші вагання дають Путіну сили та впевненості. Ми повинні довести, що Путін прорахувався тоді (вторгнувшись в Україну – ред.) і зараз», – заявив Сибіга.
Український чільний дипломат зауважив, що глава Кремля не налаштований на мир, а хоче лише відкласти санкції, якими міг покарати його Дональд Трамп за затягування з припиненням вогню.
«Путін мріє перетворити цю зустріч(із Трампом на Алясці – ред.) на Мюнхен-2 та другу Ялту. Повернутися до сфери впливу та сірих зон. Можливо, навіть до свого власного пакту Молотова – Ріббентропа», – наголосив міністр закордонних справ України.
Путін і Трамп на Алясці: якою може бути ціна перемир'я?
Каллас: у ЄС підтримують «кроки США, які приведуть до справедливого миру»
Європейський Союз виступає за продовження тиску на Росію, який приведе до справедливого миру для України. Про це за підсумками засідання міністрів закордонних справ ЄС 11 серпня заявила верховна представниця Євросоюзу із закордонних справ і безпекової політики Кая Каллас.
«Міністри закордонних справ ЄС сьогодні висловили підтримку крокам США, які приведуть до справедливого миру. Тим часом ми працюємо над посиленням санкцій проти Росії, посиленням військової підтримки України та посиленням підтримки бюджетних потреб України та процесу вступу до ЄС. Трансатлантична єдність, підтримка України і тиск на Росію – ось як ми завершимо цю війну та зможемо запобігти майбутній російській агресії в Європі», – наголосила очільниця європейської дипломатії.
Трамп заявив, що говоритиме з Зеленським і лідерами країн Європи перед зустріччю з Путіним
Президент США Дональд Трамп 11 серпня підтвердив, що пізніше цього тижня планує зустрітися з російським колегою Володимиром Путіним, а також відзначив, що цим переговорам передуватимуть його консультації з президентом України Володимиром Зеленським і лідерами провідних європейських країн.
Про це глава американської держави заявив на брифінгу, присвяченому внутрішньополітичному питанню – введенню сил Національної гвардії США до Вашингтона для боротьби зі злочинністю.
«Мені просто соромно перебувати тут (у Вашингтоні – ред.). У п’ятницю я поїду до Росії зустрічатися з Путіним. Я не хочу, щоб говорили про те, якою небезпечною, брудною та огидною стала ця колись прекрасна столиця», – зазначив Трамп.
Білий дім оперативно назвав обмовкою слова Трампа про його поїздку до Росії – в попередніх повідомленнях ішлося, що зустріч Трампа і Путіна відбудеться 15 серпня на Алясці.
Лідер США знову повторив тезу, що на переговорах ітиметься про «обмін територіями», також він сказав, що намагатиметься «повернути деякі території назад Україні».
Син Дмитра Медведєва працює в структурі збройної корпорації «Ростех» (розслідування)
Син колишнього президента Росії Дмитра Медведєва працює у дочірній компанії «Ростеху» – державного промислового гіганта, що виробляє значну частину зброї, яку Кремль використовує у війні проти України.
Це з’ясував проєкт розслідувань Радіо Свобода «Система» (телеканалу «Настоящее время» та російської служби Радіо Свобода).
У 2016 році, перед випуском із одного з найпрестижніших московських вишів, Ілля Медведєв заявив в інтерв’ю таблоїду МК, що не хотів би працювати у великій державній компанії.
Але саме це він і робить.
Із жовтня 2022 року Ілля Медведєв, якому цього місяця виповнилося 30 років, працює радником директора компанії «РТ-Развитие бизнеса» (RT-Business Development), що входить до складу «Ростеху».
Він займається інвестиціями та управлінням активами, отримуючи щомісячну зарплату в розмірі 270 тисяч рублів (близько 3 400 доларів США), згідно з витоком даних Федеральної податкової служби, які вивчила «Система».
У 2008–2012 роках Путін передав посаду президента Дмитру Медведєву, щоб не порушувати конституційне обмеження на два поспіль президентські терміни. У 2012 році Путін повернувся на посаду, а в 2020-му провів поправки до Конституції, що дозволяють йому залишатися при владі до 2036 року.
На посаді президента Медведєв позиціонував себе як поміркований ліберал і прихильник демократичних реформ. Нині він – заступник секретаря Ради безпеки РФ і голова партії «Єдина Росія», а також один з найагресивніших рупорів кремлівської пропаганди війни проти України.
У соцмережах Медведєв часто погрожує Заходу ядерною зброєю та вживає войовничу риторику.
Багато дітей високопосадовців із оточення Путіна працюють у державних компаніях, приватних фірмах із тісними зв’язками з урядом або займають державні посади.
Читайте далі тут
На фронті відбулося 65 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 11 серпня на фронті відбулося 65 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Від російських артилерійських обстрілів постраждали райони населених пунктів, зокрема Угроїди, Бояро-Лежачі, Покровка, Мар’їне, Попівка, Високе, Миропільське Сумської області. Авіаудару зазнала Каліївка Сумської області», – йдеться у зведенні станом на 16:00.
Понад третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку російські війська 23 рази намагалися йти вперед на позиції наших військ у районах населених пунктів Полтавка, Попів Яр, Маяк, Дорожнє, Нове Шахове, Новоекономічне, Сухецьке, Родинське, Промінь, Лисівка, Звірове, Горіхове, Дачне. Наші захисники вже відбили 18 атак, бої тривають», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Територіальні компроміси: про що може йтися на Алясці?
Кілька днів залишається до саміту лідерів США та Росії на Алясці, який має відбутися 15 серпня. Найважче питання – це територіальне питання. Адміністрація Дональда Трампа припускає певні «територіальні компроміси». Україна та Європа проти того, щоб питання територій узгоджувалось між США та Росією, а потім це рішення якось нав’язувалося Україні. Окрім цього в питанні контролю чи обміну територій є кілька різночитань…
Із одного боку Москва вважає, що можна вимагати зміни належності територій ДО згоди на перемир’я, а Україна та Європа наполягають, що треба СПОЧАТКУ погодитися на перемир’я і розпочати його, а потім вирішувати територіальні питання.
Ні, ясна річ, Київ не збирається торгувати своїми територіями і ніколи не визнає тимчасово окуповані Росією свої території російськими – включно з Кримом.
Але зараз для припинення бойових дій, вочевидь, мова йтиме про територіальний контроль. І тут є також різні варіанти, про які говорять політики та ЗМІ.
«Компроміси з обох боків»
Дональд Трамп сказав днями, що будь-яке рішення «може включати обмін територіями».
Віцепрезидент США Джей Ді Венс зі свого боку зауважив, що і Україна і Росія мають бути обидві готові до компромісів, але водночас він зауважив, що США націлені на врегулювання конфлікту «з урахуванням поточної лінії зіткнення».
Далі читайте тут
Лідери ЄС готують заяву на підтримку територіальної цілісності України: відомі її деталі
Перед зустріччю президентів США Дональда Трампа і Росії Володимира Путіна на Алясці лідери Європейського Союзу готують спільну заяву. В ній підкреслюють підтримку блоком територіальної цілісності України та необхідність того, щоб Київ був за столом будь-яких переговорів, якими визначається його майбутнє.
Проєкт заяви з семи пунктів, з яким ознайомилося Радіо Свобода, нині поширюють серед держав-членів ЄС. 11 серпня також запланована онлайн-зустріч міністрів закордонних справ блоку.
Цю зустріч екстрено скликали, щоб виробити спільну позицію після зустрічі посланця США Стіва Віткоффа з Путіним минулого тижня та подальших брифінгів для різних європейських лідерів та чиновників, які провів віцепрезидент США Джей Ді Венс у Великій Британії.
ЄС передасть Україні 1,6 мільярда євро з доходів від заморожених активів РФ
Євросоюз передасть Україні ще 1,6 мільярда євро, одержаних із доходів від заморожених у ЄС російських активів, повідомила 11 серпня Єврокомісія.
«Минулої п’ятниці Європейський Союз отримав 1,6 мільярда євро так званих надлишкових прибутків, отриманих із відсотків за залишками готівкових рахунків від знерухомлених активів Центрального банку Росії, що зберігаються в центральних депозитаріях цінних паперів», – ідеться в повідомленні Єврокомісії.
Транш включатиме кошти, накопичені впродовж першої половини 2025 року. Доходи надходять від активів, заморожених відповідно до санкцій ЄС, запроваджених за розв’язання повномасштабної війни Росії проти України.
Навесні 2024 року Рада ЄС ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років.
Програма передбачає стабільне фінансування у вигляді грантів та позик на суму до 50 мільярдів євро на період з 2024 по 2027 рік.
За даними ЄС, з цих 50 мільярдів євро до 32 мільярдів євро орієнтовно призначено для підтримки реформ та інвестицій, викладених у Плані для України, при цьому виплати залежать від виконання визначених показників.
Осінні виклики ЄС: російські активи, відкат Грузії і шлях Молдови та України
У вересні Брюссель може розморозити частину російських активів, дати зелене світло Молдові без України та призупинити безвіз із Грузією. На порядку денному також запуск системи в’їзду-виїзду до ЄС і можливі політичні зміни у Центральній Європі. Чого очікувати від осіннього політичного сезону в ЄС? І як це може вплинути на Україну?
Європейський Союз «на пляжі» протягом усього серпня. Немає жодних пленарних засідань Європарламенту, засідань Ради чи комітетів.
Але як тільки дипломати та посадовці повернуться у вересні до своїх кабінетів – і з’являються потенційно серйозні рішення й дилеми, які постануть восени.
Радіо Свобода виділяє п’ять ключових питань, рішень щодо яких можна очікувати в найближчі місяці.
Чи буде розмороження російських активів?
У ЄС заморожено понад 200 млрд євро російських активів (приблизно $233 млрд) після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Відтоді того часу тривають дискусії, що з ними робити.
Це питання знову стане темою обговорення на неформальному засіданні міністрів закордонних справ ЄС (так званому Gymnich), яке пройде 29–30 серпня в Данії.
Це швидшеза все буде «прелюдією» до осінньої сесії.
Очільниця зовнішньої політики ЄС Кая Каллас зацікавлена у ґрунтовному обговоренні: активи можуть стати важелем впливу, але цей варіант має й юридичні ризики.
Далі читайте тут
Армія РФ розрізає Донецьку область: де будуть головні бої?
Російська армія просунулась у бік Золотого Колодязя на схід від Добропілля, повідомив проєкт DeepState 9 серпня. Таким чином, агресор вклинився в українську оборону – і якщо й далі просуватиметься на північ, може розрізати Донецьку область на дві частини.
Якщо це станеться, основні бої можуть розгорнутися навколо Покровська та Добропілля з одного боку та агломерації Краматорськ – Слов'янськ – Дружківка з іншого.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 8 серпня повідомляє, що російське військове командування останні півтора року розробляло та впроваджувало тактику захоплення прифронтових міст та селищ. Її мета – поступово охопити територію і змусити українські війська відступати.
Проте, пишуть аналітики, Росія поки що не змогла повністю оточити більшу частину української оборони і, швидше за все, не зможе взяти такі важливі міста як Слов'янськ, Краматорськ та Дружківка. Для цього їм спочатку доведеться штурмувати та брати інші укріплені міста, що вимагатиме прямих лобових атак, зазначається у звіті.
Зеленський обговорив із прем’єром Індії санкції проти Росії
Президент України Володимир Зеленський повідомив 11 серпня, що мав «тривалу розмову» з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, під час якої голова індійського уряду висловив «теплі слова підтримки наших людей».
За словами Зеленського, сторони «детально» обговорили санкції проти Росії.
«Відзначив, що потрібно обмежувати експорт російських енергоносіїв, зокрема нафти, щоб зменшувати її потенціал та здатність фінансувати продовження цієї війни. Важливо, щоб зараз кожен лідер, який має відчутні важелі впливу на Росію, надсилав Москві відповідні сигнали», – написав Зеленський.
Український лідер додав, що разом із Моді домовився про особисту зустріч у вересні на сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, також ішлося про обмін візитами.
Прем’єр-міністр Індії вказав у мережі Х, що був радий поспілкуватися з президентом Зеленським та «почути його думку щодо останніх подій».
«Я передав послідовну позицію Індії щодо необхідності якнайшвидшого та мирного врегулювання конфлікту. Індія залишається відданою будь-якому можливому внеску в це питання, а також подальшому зміцненню двосторонніх зв’язків з Україною», – наголосив очільник уряду Індії.
«Щодня тортури». Що відомо про українських журналістів у російському полоні
Національна спілка журналістів України та Міжнародна федерація журналістів підрахували, що з початку повномасштабної агресії Росії проти України загинули щонайменше 127 українських журналістів, 18 з них втратили життя під час виконання професійних обов’язків. 10 колег у списку НСЖУ значаться як цивільні жертви. А 99 медійників і медійниць загинули після того, як мобілізувалися до Сил оборони України.
Що відомо про журналістів із окупованих територій півдня, які перебувають у російському полоні, та що робить професійна спільнота для звільнення колег, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Перша секретарка НСЖУ Ліна Кущ каже, що спілка також веде список журналістів, яких Росія утримує як цивільних заручників.
«За нашими даними, сьогодні в російському полоні перебувають 30 українських медійників. З них були незаконно затримані, викрадені після 24 лютого 1922 року 16 медійників. Серед цих 16 – 12 на новоокупованих територіях Запорізької й Херсонської областей і четверо у Криму», – повідомила вона.
Понад два роки окупанти утримують за ґратами мелітопольську журналістку, членкиню НСЖУ Ірину Левченко. Її затримали просто на вулиці у травні 2023 року. На той момент медійниця уже була на пенсії, мала невиліковну хворобу. Сестра Ірини Олена Руденко розповіла «Новинам Приазовʼя», що досі достеменно невідомо, в чому її звинувачують.
Далі про це читайте тут