Депортація українців із Польщі після концерту російськомовного репера: про що це свідчить

ЛЬВІВ ‒ Антиукраїнські настрої у Польщі останнім часом помітно зросли. Про це розповіли Радіо Свобода експерти з українсько-польських питань і українці, які живуть у Польщі.

Через соціальні мережі поширюються численні міфи про українців, щоб посилити напругу. І це, звісно, впливає на те, що українці почуваються не дуже спокійно. Багато польських діячів застерігають частину радикального польського суспільства від провокативних дій і емоцій, щоб не довести ситуацію до небезпечного рівня.

Водночас, у Польщі є й українці, які своєю поведінкою дратують польське суспільство.

Від розпалювання антиукраїнських настроїв 12 серпня застеріг польський прем’єр Дональд Туск, коли оголосив про депортацію 57 українців, учасників концерту білоруського репера у Варшаві.

• Які наслідки може мати ця депортація?
• Які причини того, що антиукраїнські настрої у Польщі зростають?
• Чи стало це масовим явищем?
• Як можна змінити цю ситуацію?

Польща депортує 63 іноземців. З них 57 громадян України і 6 ‒ Білорусі.

Причиною такого рішення польського глави уряду стала поведінка цих людей на концерті білоруського російськомовного репера Макса Коржа 9 серпня у Варшаві

Цей музикант не має чіткої позиції щодо війни в Україні, тобто він не підтримує війну, але й не називає Росію агресором.

На концерті у Варшаві репер закликав до припинення війни, але хто її веде?

На суботній концерт прийшли десятки тисяч шанувальників репера: громадяни Білорусі, Росії, України, серед яких багато російськомовних.

Після концерту дійшло до бійок на вулицях Варшави. Десятки порушників затримала поліція.

Концерт на стадіоні у Варшаві

Звідки той Дмитро?

Деякі фанати музиканта поводилися провокативно, зокрема використовували піротехніку, стрибали через огородження, билися із охороною.

Хтось розгорнув український синьо-жовтий прапор. Один із глядачів ‒ червоно-чорний прапор, на що звернув увагу депутат польського Сейму від партії «Право і справедливість» Даріуш Матецький, який опублікував світлину і написав, що «червоно-чорний прапор ОУН-УПА, символ організації, відповідальної за геноцид поляків під час Волинської різанини, майорів у натовпі. Це символ злочинців і катів наших предків».

Депутат одразу заявив, що подасть скаргу до прокуратури.

А приніс і розгорнув прапор, як він сам представився: Дмитро, українець. Він поширив відео, на якому ламаною польською мовою вибачається перед поляками, пояснює, що в його діях не було ніяких пропагандистських намірів, що він не хотів спричинити негативних емоцій, лише хотів підтримати українців у боротьбі і подякував полякам за допомогу.

Українці у соціальних мережах обурювалися, що у Варшаві на концерті репера були громадяни України.

Є світлина чоловіка, який назвався Дмитром, поруч з автомобілем на нідерландських номерах. Припускають, що він кілька років живе у Нідерландах, куди й повернувся після концерту.

Там ще засвітився росіянин із нідерландським громадянством, якого ідентифікували у мережах, і який теж був на концерті і вигукував російською про свою «банду», з якою приїхав. Цей чоловік виступає за «русский мир».

До слова, Дмитро був в одній фан-зоні з росіянином.

Немає закону, який забороняє носіння або демонстрацію червоно-чорного прапора в Польщі, про що сьогодні написав польський депутат Павел Кукіз. Таку заборону хотіли запровадити у 2018 році, але тодішній президент Анджей Дуда звернувся до Конституційного трибуналу, який визнав закон неконституційним. Відтак у Польщі немає жодного покарання за використання символіки.

Вже можна припустити, що окремі польські політики скандал на стадіоні використають і надалі роздмухуватимуть з метою, щоб ухвалити закон і заборонити використання червоно-чорного прапора та іншої української символіки.

Влада зреагувала і депортує порушників

Концерт білоруського музиканта викликав обурення у польському суспільстві. Поліція затримала 109 осіб.

37 глядачам висунуто звинувачення за адміністративними статтями, а 72 ‒ за кримінальними.

«Із задоволенням можу сказати, має фінал ситуація, яка викликала публічне обурення. Маю на увазі заворушення, агресивні дії і певні провокації на Національному стадіоні. Власне отримав інформацію, щодо 63 осіб розпочалися процедури про залишення ними території Польщі добровільно чи примусово. До цієї групи входять 57 українців і 6 білорусів. Суди швидко відреагували», ‒ повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск на початку засідання уряду.

Також польський прем’єр наголосив, що непросто жити на одному місці після такої драматичної хвилі міграції. Але це великий екзамен випробування зрілості, але перш за все, вищої стратегічної мудрості. Це є в інтересах польської безпеки, щоб Росія не досягла своїх стратегічних цілей, а українсько-польський конфлікт є стратегічною метою Кремля.

«Ми не можемо допустити хвилі ненависті українців до поляків, поляків до українців. Було б історичним злочином і неймовірною дурістю, якби ми зараз дали себе розділити та дозволили росіянам зруйнувати цей абсолютно унікальний тип відносин у нашій історії, який був досягнутий завдяки нашій гостинності та мужності українців», – зазначив Дональд Туcк.

Поляки у соціальних мережах дивувалися тому, що всі квитки на концерт білоруського репера продалися, а це понад 70 тисяч глядачів, які хором співали російською. Дивувалися тому, що знайшлося стільки російськомовних шанувальників репера.

У Польщі експерти почали говорити про виклики, спричинені масштабами міграції зі Сходу у Польщу, заговорили про «русский мир».

Експерт з польсько-українських питань Даріуш Матерняк вважає, що білоруському музикантові має бути заборонено в’їзд у Польщу на кілька років, а ті, хто організував концерт мають понести відповідальність. За словами Даріуша Матерняка, розгорнутий червоно-чорний прапор ‒ це свідома провокація. Бо чоловік не міг не розуміти, яку реакцію спричинить. Така його поведінка лише на шкоду українцям і полякам, а скандал лише на руку ворогу ‒ Росії.

«Поляки не розрізняють, коли говорять російською, що це українець, білорус, росіянин. Більшість мігрантів ‒ це українці і весь негатив падає на рахунок українців. Інтернет, соціальні медіа часто базуються на елементах російської пропаганди та дезінформації, яка впливає на негативні настрої щодо українців у Польщі. Якщо є негативні емоції, то найпростіше їх продати», ‒ каже Даріуш Матерняк.

Антиукраїнські настрої

Польський прем’єр застеріг поляків від розпалювання антиукраїнських настроїв, закликав бути пильними, щоб уникнути провокаційних маніпуляцій з боку Росії.

Скандал довкола концерту, депортація українців знову ж впливає на посилення антиукраїнських настроїв у Польщі і має негативний вплив на ставлення до українських мігрантів.

На це й було розраховано, наголошує експерт. ЗМІ вийшли із заголовками на кшталт, «Варшава, Макс Корж і прапор УПА: як концерт переріс у політичний скандал», «57 українців депортують з Польщі».

Викладач університету у Польщі Ярослав Кіт каже, що у сусідній державі спостерігається певне зростання антиукраїнських настроїв. Ця хвиля не є масовою, системною і не у всіх середовищах, але Росія маніпулює цим і використовує для посилення антиукраїнських настроїв.

Польща ще ніколи не мала такої великої кількості мігрантів з України і це для неї виклик.

«Не було досліджень, симуляцій, що буде, коли у країні опиниться така велика кількість мігрантів сусідньої держави, з якою близька історія, культура, яким буде співіснування і який може бути прогноз. Цього ніхто не робив і це істотний виклик, як українці будуть функціонувати у польському середовищі і чи ця трансформація буде позитивна чи негативна», ‒ говорить Ярослав Кіт.

Є кілька речей, які розпалюють антиукраїнську напругу у Польщі. Передусім, це питання історичного минулого, зокрема Волинська трагедія (1942-1944 років).

Часто звучать тези про нібито невдячність українців за всю допомогу, яку їм надала Польща із першого дня повномасштабної війни. У цьому хорі тонуть голос аналітиків і польських волонтерів, які їздять у небезпечні регіони України і бачать війну на власні очі.

Щоб посилити антиукраїнські настрої у соціальних мережах грають на людських емоціях, на кшталт того, що «українці забирають кращу роботу, їздять на дорожчих автомобілях, аніж поляки, купують нерухомість, забирають гроші ЄС, які б мали йти полякам».

Антиукраїнськість виявляється у конфліктах на економічному ґрунті, наголошує Ярослав Кіт. Є конкуренція на ринку праці. Адже багато українців працюють у тих сферах, де раніше працювали поляки. Це будівництво, обслуговування, логістика, водії міського транспорту. Хоча поляки не йдуть на таку низькооплачувану роботу, але ворожість все ж існує, що, мовляв, українці забирають роботу. Цю тему підхоплюють ЗМІ.

«Наступне питання, в чому виявляється антиукраїнськість, це допомога українським батькам-біженцям на дитину віком до 18 років. Щомісячна допомога викликає обурення в певних середовищах, чому ті, які не платять податки, отримують 800 злотих +.

Питання сільського господарства Польщі і України весь час жевріє. Блокада кордону, українське зерно.

Антиукраїнська політична риторика була дуже і дуже активна за останній виборчий президентський рік. Політик Гжегож Браун це відкритий антисеміт і представник руху проти ЄС. Він одна з медійних осіб, який знімає український прапор на камери. Українські прапори висять, як символ солідарності з Україною. Він підтримує антиукраїнські гасла і його підтримали мільйон виборців і це дуже істотна сила, про яку у 2022 році і думати було неможливо, що така величезна кількість виборців у Польщі буде підтримувати таку особу.

Ґжеґож Браун, один із лідерів польської антиукраїнської партії «Конфедерація», зірвав і підпалив прапор ЄС у Катовіце. Польща, 6 травня 2025 року

«ПіС» перед виборами і тепер дещо змінила свою політичну позицію щодо українців, риторика більш жорсткіша щодо українських мігрантів, українських товарів. Ця риторика відома і легко маніпулювати виборцями, коли є поруч ворог, українець, і на цьому можна маніпулювати несвідомим виборцем.

Втім більше 50% поляків захищають позицію України, позитивно ставляться до українських біженців.

Близько 20% поляків негативно ставляться і сприймають всі ці наративи, вкиди в медіа, провокації, російські маніпуляції.

Багато є російських фейків, брехливих речей, навчилася за ці роки маніпулювати українсько-польськими питаннями фабрика тролів. До 2022 року такого не було.

У польських медіа показують, що українець за 2 тисячі євро, наданих Росією, був готовий підпалити супермаркет. Колумбієць взяв гроші і підпалив. Українець пробував пошкодити систему водозабезпечення цілого міста і це йому майже вдалося. Шукається політичний контекст, чи працював на російські служби. Такого є багато і це впливає на настрої. Адже чутки розходяться і неправда стає реальністю, на кшталт, що українець їздить на дорогих машинах, а не йде воювати», ‒ розповів про антиукраїнські виявлення Ярослав Кіт.

Ксенофобія у Польщі

Проте є й окремі випадки ксенофобії. Вони не є масовими, але про кожен, навіть поодинокий, киянка Зоряна Вареня, яка дев’ять років живе у Польщі, пише у своїх постах.

Зоряна Вареня розповіла Радіо Свобода, що тричі за час повномасштабної російсько-української війни зіштовхнулась з агресивним ставленням до себе через українське походження у публічному просторі у Польщі.

«Перший випадок стався у Варшаві. Я розмовляла українською мовою з мамою після чергового обстрілу Києва Росією. Під час розмови старша жінка вхопила мене за руку і назвала образливо «російською …». Вдруге трапилося, коли я з подругою, в якої батько загинув на війні, їхала автобусом. Ми тихо спілкувалися про її тата. Чоловік років 50 почав кричати до нас: «У Польщі говори польською». Ми обоє дуже добре розмовляємо польською, пояснили, що спілкуємось польською і не маємо з тим проблем. Тоді почалися якісь образи. У квітні на конференції щодо медіа і як вони описують ситуації з мігрантами, у перерві до мене підійшов один зі слухачів, бо вхід був вільний і кожен охочий міг прийти, він дуже тихенько мене запитав, чи я з України і дуже некрасиво побажав мені дороги, куди я повинна повертатись.

Ці випадки стаються час від часу і негативно впливають на загальну картину. Це не є масові випадки, хоч це трапляється з кожним українцем. Так, проблема є, але не хочу її демонізувати. Хоча не всі українські громадяни поводяться адекватно, іноді буває соромно за своїх співгромадян. Водночас, дуже сильно Польща є під тиском російської пропаганди.

Кремлівська пропаганда існує в просторі. Поляки не мають імунітету на кремлівську пропаганду, яка підлаштовується під них. Це дрібненькі речі, на кшталт «українки забирають польських чоловіків». Але жодну агресію не можна виправдовувати. Агресія породжує агресію і мовчати не можна. Бо, коли ми їхали в автобусі і чоловік словесно напав на нас, всі мовчали. Тут важливо не бути у своїй бульбашці і коли бачиш агресію у суспільстві, то не можна бути байдужим», ‒ каже Зоряна Вареня.

Зоряна Вареня, українка, яка живе у Польщі

Під її постом у Фейсбук, де вона написала про ці образливі напади через її українське походження, є тисячі дописів і багато вибачень, слова підтримки і засудження ксенофобських явищ у Польщі.

Про те, щоб «скрізь, де необхідно, реагувати на зло, яке відбувається», закликав розсудливих поляків польський прем’єр.

Експерт Даріуш Матерняк наголошує, що державні органи влади мають блискавично реагувати на кожен випадок ксенофобії.

«Тобто поліція, прокуратура, суди мають реагувати у випадках ненависті до іншої людини. Зараз відчутні зміни настроїв до українців у Польщі. Не так, як це було на початку. На жаль, частина політиків вирішила, що дуже просто мобілізувати виборців негативними настроями щодо мігрантів. Усіх мігрантів, це і людйе, які приїжджають у Польщу з країн Близького Сходу, Африки. Але це також має значення, коли йдеться про мігрантів з України, біженців, які втекли від війни. Антиміграційна риторика була широко використана в час перед виборчою компанією, перед президентськими виборами. І на жаль, це робили всі кандидати, у більшій чи меншій мірі. Але кожен доклався. Тобто, це вплинуло на погіршення настроїв, на погіршення ставлення», ‒ говорить Даріуш Матерняк.

Даріуш Матерняк

У розмові з Радіо Свобода українці розповіли, що у публічному просторі стараються українською розмовляти між собою чи телефоном тихіше. Але й таке було й раніше, зауважує викладач Ярослав Кіт. Або ж навіть між собою говорять польською, щоб не привертати увагу.

«Українці не є об’єднані у Польщі, немає таких середовищ, щоб тримались разом. Не сприяють такому об’єднанню і дипломатичні служби України. Якісь ініціативи підтримують. Це негативна сторона, що під впливом середовищ, з низьким рівнем культури українці швидко хочуть стати поляками. Бо так вигідніше. Є батьки, які забороняють дітям говорити українською мовою, щоб швидше стати поляками. Це не масові випадки, але вони є. Люди протягом життя акценту не можуть позбутися. Є курси у Польщі для позбавлення слов’янського акценту. Курси дорогі і є багато охочих розчинитись у польському середовищі, щоб не відчути ксенофобії, негативних голосів. Це теж пов’язано з працею. Бо не скрізь є ідеальна атмосфера», ‒ каже Ярослав Кіт.

Польський сейм, Варшава

У Польщі у школах з 7 класу дозволено обирати другою іноземною українську мову. Але за умови, якщо батьки напишуть заяву і буде не менше семи бажаючих. А далі вирішує директор школи. Навіть цю інформацію у соціальних мережах перекрутили, пишучи, що у Польщі запроваджують обов’язкове вивчення української мови і багато людей повелись на цю брехню.

Із досвіду навчання своїх дітей у польській школі Ярослав Кіт знає, що польська влада гостро реагує на випадки ксенофобії у школах, вузах, державних установах.

Про ксенофобські вияви повідомляють у ЗМІ, відкривають кримінальні справи. Вчителі спілкуються з учнями на такі теми. Хоча на державному освітньому рівні негативні бар’єри у ставленні до мігрантів та біженців намагаються ліквідувати, зауважує Ярослав Кіт, але голос тих, хто негативно ставиться до українців у Польщі ‒ відчутний.