«РФ навмисно скидає КАБи у воду»: наскільки заміноване Чорне море?

Троє людей підірвались на мінах і загинули під час відпочинку біля моря в Одеській області 10 серпня, повідомили в місцевій ОВА. Речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук назває такі випадки «передбачуваними» і непоодинокими.

Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» зібрав інформацію про ситуацію на узбережжі Чорного моря.

• Наскільки замінованим є наразі Чорне море і як це впливає на його узбережжя?
• Як змінилося торговельне судноплавство через безпекові ризики за роки повномасштабної війни?
• Скільки років потрібно буде для розмінування Чорного моря після закінчення бойових дій?

Начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що загиблі відпочивали на офіційно закритих пляжах, про що людей попереджали відповідні таблички, а також бетонні загородження.

За його словами, ці ділянки могли бути заміновані на початку повномасштабного вторгнення, оскільки є потенційними точками висадки російського десанту. Кіпер зазначив, що один випадок відбувся на відстані приблизно 50 метрів від берегової лінії, інший – за 5-10 метрів від неї.

Речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук зазначив, що ситуація стосовно мінної безпеки у цій частині акваторії Чорного моря залишається доволі складною. А про те, що можуть бути подібні випадки, військові моряки неодноразово попереджали.

«Вдвічі більше безпечних пляжів»

Перший заступник начальника Одеської обласної військової адміністрації Олександр Харлов розповів «Новинам Приазов’я», що на сьогодні на території області працюють 32 безпечні пляжні зони. Це вдвічі більше, ніж минулого року.

Обстеження одеських пляжів на початку курортного сезону

«30 пляжних зон є на території безпосередньо міста Одеси, одна пляжна зона – центральний пляж міста Чорноморськ і один пляж в Ізмаїльському районі – населеному пункті Приморськ. Обстежити все узбережжя чи дно Чорного моря, неможливо, в цьому немає доцільності й необхідності.

Ми не можемо розуміти, де військові проводять які фортифікаційні оборонні заходи. Саме для цього ми й визначаємо ті зони для відпочинку людей, в яких ми впевнені. Це дорівнює тому, що в інших зонах купатися не можна. Але, окрім цього, інші зони, які не є придатними або не є дозволеними для відпочинку – вони огороджені відповідними оголошеннями, інформаційними позначками, табличками, парканами, фортифікаційними спорудами, бетонними блоками, перегородженням. Тобто це візуально зрозуміло», – пояснив він.

«Мінують зерновий коридор КАБами»

Виявляти вибухонебезпечні предмети у морі вкрай складно, каже Олександр Харлов. Для цього треба спеціальна техніка, щоб виявити те, що має бути непомітним.

«Це складний процес. І саме ті зони, які відкриті для відвідування, вони ж також обстежуються відповідними вибухотехніками, відповідними рятувальниками, службами надзвичайних ситуацій, водолазами під час підготовки пляжної зони до курортного сезону. Якщо виявляються такі предмети, викликаються уповноважені служби, які проводять заходи щодо підриву чи відведення в інші безпечні місця від людей. А ті зони купання або відвідування яких заборонене, – безумовно, візуально майже неможливо встановити наявність чи відсутність там вибухонебезпечної речовини», – зауважив він.

Пляж в Одесі, архівне фото

Крім того, російські військові продовжують скидати у море боєприпаси, зокрема, керовані авіабомби, додав Харлов.

«За допомогою стратегічної бойової авіації скидають ці КАБи, щоб перешкодити зерновому коридору з України до цивілізованих країн світу. Окупанти по річищу Дунаю, по Чорному морю ці бомби розкидають регулярно. Наші уповноважені служби постійно над цим працюють, виявляють їх. Але ми розуміємо, що є течія, є зміщення ґрунту, є відливи й приливи. Цей вибухонебезпечний предмет, який ворог скидає для того, щоб пошкодити якесь цивільне судно, він може дрейфувати вздовж узбережжя. І тому це вкрай небезпечно. Небезпечно відвідувати ті місця, які офіційно закриті відповідними позначками», – розповів посадовець.

«Знищені понад сотня морських мін»

Речник Військово-Морських Сил України Дмитро Плетенчук цього року у коментарях українським ЗМІ повідомляв, що розмінування акваторії Чорного моря відбувається постійно. За його словами, зараз це скоріше мінімально необхідні заходи, щоб «забезпечити роботу зернового коридору, цивільного судноплавства і навігації».

Військовослужбовець берегової охорони України на патрульному катері під час проходу вантажного судна в Чорному морі, 7 лютого 2024 року

Капітан першого рангу запасу, колишній начальник штабу ВМС України Андрій Риженко розповів «Новинам Приазов’я», що ще до повномасштабного вторгнення у Чорному морі були десятки тисяч мін. Вони залишалися там ще з часів Першої та Другої світових воєн.

«Я можу сказати, що, наприклад, Військово-морські сили знаходили ці морські міни і вибухонебезпечні предмети в Криму фактично щороку – до 2014 року. З початком війни використання мін стало дуже актуальним. Ми ставили мінні загородження в Азовському і Чорному морях. Це були морські якірні міни і протидесантні міни. В принципі завдяки цьому нам вдалося не допустити висадку сил противника в районі Одеси, Миколаєва», – каже він.

Андрій Риженко

За словами Риженка, мінні загородження і зараз стоять, їхні координати відомі українським військовим, після закінчення бойових дій їх можуть деактивувати.

«Але іноді трапляється таке, що через штормові погодні умови їх зриває і може викинути на узбережжя, де вони будуть дрейфувати. Невелика кількість, але таке буває. За даними з відкритих джерел, наші морські сапери знищили понад сто морських мін вже в районі Одеси», – підкреслив він.

Наслідки руйнації Каховської ГЕС

Багато мін могли потрапити в Чорне море після руйнування Каховської ГЕС, розповідає Риженко. За його словами, потужна хвиля річкової води просто змила міни, які стояли біля лівого узбережжя Дніпра.

Каховська ГЕС після вибуху. Супутниковий знімок Planet Labs показує руйнування, спричинені вибухом (6 червня 2023 року)

«Там були річні міни ЯРМ. Це міна 50-х років минулого століття. Вона невелика – 18 кілограмів. Вона якраз для того, щоб боротися з десантами, з рейдовими діями противника у річках, на глибинах до 12 метрів. Таких мін дуже багато, і я думаю, що їх там сотні, а може, навіть тисячі. Течія води перекинула їх в Чорне море», – припускає експерт.

Україні потрібно розвивати протимінні спроможності і в майбутньому поширювати використання роботизованих систем, каже Риженко. Оскільки зробити акваторію Чорного моря безпечною буде надзвичайно актуально.

«Роботизовані системи можуть бути доставлені дуже швидко, можуть працювати 24/7. Рівень безпеки людини досить високий, ефективність також висока. Я думаю, що в перспективі це буде основою наших зусиль протимінної роботи. В першу чергу треба буде розміновувати нерекомендований шлях для судноплавства. Райони видобутку корисних копалин, наприклад. Потім узбережжя, де перебуває населення – пляжі», – каже він.

Під час розмінування, літо 2022 року

Особливо важливим буде розмінування акваторії морських портів, додав Риженко.

«А потім вже можна буде думати про те, щоб шукати міни поза межам, тобто у відкритому морі. Це може зайняти тривалий час. Але є приклад – це Балтійське море, там є з'єднання з трьох балтійських країн: Латвії, Литві, Естонії. Там вже 30 років шукають міни, їх підтримує НАТО. Кожного року проводяться навчання. І там це питання завжди актуальне. Тому, на жаль, людство дуже багато інвестувало в цю зброю – міна доволі дешева і поставити її не дуже важко, але досить важко знайти і деактивувати», – зазначив він.

Міни допливають до Болгарії та Туреччини

Експерт у сфері транспорту Максим Гардус зауважив, що замінованість Чорного моря становить ризики не лише для України. Він каже, що в перші місяці повномасштабної війни мінування відбувалося хаотично і не тільки мінами, які закріплені на поверхні, було багато дрейфуючих мін, які переміщуються, згідно з розою вітрів, рухом течії.

Максим Гардус

«Тому вони спричиняють вибухи в Румуні, Болгарії, Туреччині. Усіх, у кого є доступ до західної частини Чорного моря, їх розносить, і вони можуть бути, де завгодно», – підкреслює експерт.

На його думку, потрібні альтернативи торговельному судноплавству під час війни. Втім, їх складно розвивати, оскільки після закінчення війни вони стануть економічно нерентабельними.

«Основу нашого експорту становлять насипні вантажі. Зерно найдорожче возити автотранспортом, значно дешевше залізничним транспортом і дуже-дуже дешево возити морським транспортом. Таким чином Україна за роки війни зробила дуже багато, щоб розширити наземні шляхи. Будувалися мостові та залізничні переходи з Молдовою, з Румунією на Дунай, дуже розвинулася інфраструктура. Проте це все одно набагато менше, ніж можна перевезти морем. І набагато дорожче», – розповів Гардус.

Він повідомив, що до повномасштабної війни 70–90% всього українського експорту йшло морем.

Робітник завантажує вантажівку зерном на терміналі під час збору ячменю в Одеській області

На розмінування Чорного моря після війни піде певний період часу, втім, це не настільки складне завдання, як розмінування земель, додав Гардус.

«Україна веде переговори про створення коаліції за розмінування з країнами НАТО. Бо нашого флоту в принципі небагато залишилось взагалі і тральників також. Звісно, що країни, у яких є доступ до Чорного моря, тобто Болгарія, Румунія, Туреччина, які є членами НАТО, зацікавлені в його очищенні. Тому особливих сумнівів немає, що після війни така коаліція може бути зібрана. Скільки це займе часу? Дуже важко сказати, бо єдиного звіту, скільки цих мін є, немає. Проте, за оцінками ВМС України, на це знадобиться десь 3-5 років. Це набагато менше, ніж прогнози з розмінування суходолу. Бо там це може тривати 50-70 років», – зазначив він.

(Текст до публікації підготувала Наталка Кошелєва )