Коротко
- Фраза «Про нас без нас» стала символом боротьби чехів за право вирішувати свою долю під час Оксамитової революції 1989 року.
- Історичний приклад Мюнхенської угоди 1938 року, коли доля Чехословаччини вирішувалася без її участі, показує всю хибність такого підходу. Через рік Гітлер і Сталін розпочали Другу світову війну, загальні людські втрати під час якої сягають від 50 до 75 мільконів людей.
- Європейські лідери закликають включати Україну в усі переговори щодо закінчення війни, наголошуючи, що рішення без її участі не принесуть бажаних результатів.
(Рубрика «Точка зору»)
У чеському середовищі, між пересічними чехами, особливо серед людей старшого покоління часто можна почути цю фразу – «O nás bez nás» – «Про нас без нас».
Із нею ще не так давно, восени 1989 року під час Оксамитової революції чехи виходили на демонстрації проти свавілля комунітичного режиму, вимагаючи права самим вирішувати своє майбутнє.
«Не дамо без нас вирішувати нашу долю» - вимагали тоді демонстранти, «Про нас без нас» - це гасло лунало гучно на демонстраціях по всій Чехословаччині.
1989 рік – Оксамитова революція
Події останніх десятиліть засвідчили, що чехи своєї історії не забувають, згадують, зокрема, дату 30 вересня 1938 року.
Того дня, внаслідок підписаної так званої Мюнхенської угоди, Судетська область – північний схід чехословацьких теренів, була приєднана до Німеччини.
Договір про анексію цих земель 87 років тому підписали представники Великобританії, Франції, Німеччини та Італії, відтак доля Чехословаччини була вирішена без предстаників цієї країни.
І тоді, та й нині, згадуючи подію, чехи наголошують: «Про нас без нас».
Делегація судетських німців вітає Адольфа Гітлера у Відні, 15 березня 1938 року
Ці історичні факти особливо гостро резонують в контектсі подій в Україні, коли вирішується її доля.
Європейські та американські лідери в пошуках мирного виходу з російсько-української війни зустрічаються, телефонують, домовляються, при цьому забуваючи про Україну.
Однак не можуть принести потрібних Україні результатів зустрічі чільних політиків Європи, США і країни-агресора Росії без України, заявляють українські лідери.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Мюнхен-2 і друга Ялта». Сибіга розповів колегам з ЄС, чим загрожує саміт на АлясціБільшість країн – членів Європейського союзу, нині також Верховна представниця Європейського союзу Кая Каллас наполягає на тому, щоб Україна, її представники взяли участь в обговоренні результатів саміту між президентами США та Росії, і умов закінчення війни.
Але найкраще, як свідчить історія, необхідно включати Україну в усі переговорні процеси, щоб не сталося «про нас без нас».
Історія доводить, що домовленості про закінчення російської агресії, про мир в Україні без України чи то на Алясці, чи будь-де у світі, не матимуть бажаного результату, якого вже четвертий рік чекають українці.
Оксана Пеленська – дослідниця історії української еміграції і мистецтва у міжвоєнній Чехословаччині, авторка Енциклопедичного словника «Україна поза Україною»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Гітлер не сприймав Чехію так само, як зараз у Росії заявляють, що Україну хтось вигадав» – дослідник про Судетську кризу 1938 року ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Сподіваюся, що президент США це розуміє» – Зеленський про неможливість рішень про долю України на зустрічі Трампа й Путіна ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Не сільгоспугіддя». Чому українці не очікують прориву від зустрічі Трампа і Путіна на Алясці