«Алабуга Політех»: школа чи військовий завод? Як Росія залучає підлітків-іноземців до виробництва дронів

Саміра, яка живе у селі Чуй області на півночі Киргизстану, збиралася відправити свою 16-річну доньку на навчання до престижної школи в російській республіці Татарстан. Але вона не знала, що цей навчальний заклад, «Алабуга Політех», розташований у вільній економічній зоні «Алабуга», виробляє бойові безпілотники, які використовуються в російських повітряних ударах по Україні.

«Я думала, що це звичайна програма професійно-технічного училища, – розповіла Радіо Свобода Саміра (ім'я змінене на її прохання), – Але коли я дізналася про військові зв'язки і виробництво безпілотників, я була шокована».

«Ти потрібний Росії»

Російська влада вільно розповсюджує рекламні та рекрутингові матеріали для «Алабуга Політех» у киргизьких школах.

Одна брошура закликає студентів «Приєднуватись до… найкращих!».

Фотографія молодих людей у військовій формі обіцяє «навчити [студентів] стати найкращими спеціалістами зі збирання безпілотних літальних апаратів для потреб російської армії!».

На титульній сторінці однієї з брошур є зображення дрона поруч із проросійськими військовими символами «Z» та «V».

За повідомленнями місцевих ЗМІ, кількома місяцями раніше брошури «Алабуга Політех» також з'явилися в школах сусіднього Казахстану.

Це були не просто брошури. Цієї весни рекрутери з «Алабуга Політех» відвідали школи на півночі Киргизстану.

Учнів віком від 14 років запрошували подавати заявки, що викликало занепокоєння серед батьків.

Гендерно-інклюзивний набір, а також обіцянки високотехнологічної освіти, кар'єрного зростання та щомісячної зарплати або стипендії від 30 000 рублів (382 долари США) до 70 000 рублів, є великою принадою.

Спеціальна економічна зона «Алабуга», схоже, набирала студентів через онлайн-гру під назвою Business Cats, де гравці вирощують та обмінюють віртуальних котів, щоб імітувати підприємництво та розвивати бізнес-навички.

За словами влади Алабуги, гра була «програмою фінансової грамотності та підприємництва для школярів, доступною не лише в Росії, а й в інших колишніх радянських республіках». Повідомляється, що місцеві вчителі в Киргизстані просували гру через WhatsApp.

Рекламна брошура «Алабуга Політеху», яка розповсюджувалася в Казахстані

Зв'язок із армією підтверджено

2 квітня 2024 року внаслідок удару українського безпілотника по Алабузі було поранено семеро людей, зокрема неповнолітніх. Того ж року відбулися подальші атаки, 23 квітня та 15 червня, в результаті останньої з яких загинуло двоє людей та було поранено 13. Пізніше українські військові підтвердили, що удари були спрямовані на об'єкти виробництва безпілотників, що використовувалися для атак на українську інфраструктуру, назвавши Алабугу «законною військовою ціллю».

Росія також визнала, що в Алабузі виробляються безпілотники.

У липні телеканал Міністерства оборони Росії «Звезда» підтвердив у своїй програмі, що в Алабузькій спеціальній економічній зоні серійно виробляються безпілотники «Шахед-136» іранської розробки, які всередині країни називаються «Герань». У програмі було показано масштаби виробництва, у якому беруть участь студенти коледжу.

Згідно з репортажем «Звезди», директор спеціальної економічної зони «Алабуга» Тимур Шагівалеєв заявив, що «тисячі» дронів виробляються на заводі за допомогою студентів «Алабуга Політех». На відео видно молодих робітників, багато з яких виглядають як підлітки, які керують технікою та збирають деталі. «Сотні машин, тисячі робітників, і куди не глянь – молоді люди», – сказав ведучий програми. «Тут одночасно працюють і навчаються хлопці та дівчата».

Діти, що подорожують самі

Батьки, такі як Саміра, стривожилися, коли їм сказали, що їхні діти полетять до Росії самі, без супроводу дорослого чи представника держави.

«Тоді я почала хвилюватися», – сказала Саміра.

«Вони просили проїзні документи моєї доньки, посвідчення особи і навіть пропонували самі купити їй квиток».

Один рекрутер, за її словами, неодноразово писав їй у Telegram.

«Вони продовжували телефонувати. Коли я переставала відповідати, вони телефонували знову і знову», – сказала Саміра.

Мирза Карімов, експерт із питань освіти в Киргизстані, висловився з цього приводу.

«Якщо наше Міністерство освіти уклало угоду, то хтось із міністерства повинен [супроводжувати] групу та передати їх на іншому боці», – сказав Карімов. «Оскільки дітям ще не виповнилося 18 років, неправильно просто відправляти їх і вважати, що їх приймуть на іншому боці. Навіть коли діти шкільного віку беруть участь у різних міжнародних спортивних заходах, їх завжди супроводжує представник держави»

Завод зі складання дронів у вільній економічній зоні «Алабуга» в Татарстані

Деякі киргизькі батьки вже відправили своїх дітей до Алабуги.

Казибек, мешканець села Чуй, який попросив використовувати псевдонім, розповів Радіо Свобода, що його син поїхав до Алабуги 15 липня, і що школа покрила витрати на переліт.

«Мій син сказав мені, що зараз навчається 21 учень з Киргизстану, Узбекистану та інших країн. Він ще не розпочав офіційних занять. Вони просто грають у пейнтбол та патріотичні ігри у військовому стилі», – сказав він.

Казибек додав, що підписав документи, які звільняють школу від відповідальності, якщо учні отримають травми під час таких заходів.

«Вони сказали, що це не справжній бій, а лише симуляція», – сказав він.

Наскільки залучене Міністерство освіти Киргизстану?

Дінара Бекташева, високопосадовиця Міністерства освіти, підтвердила, що представники «Алабуга Політех» відвідують школи в Киргизстані з 2023 року.

«Вони робили це самостійно», – сказала вона. «Ми не брали участі у візитах до шкіл»

Однак, директор школи в місті Токмок Чуйської області Мірлан Токтобеков розповів, що коли у квітні школу відвідали троє представників Алабуги, «начальники згори наказали нам впустити їх до нашої школи». Він додав, що у наборі взяли участь двоє учнів, один з яких подав заявку на зарахування.

Міністерство освіти Киргизстану підписало меморандум про співпрацю зі спеціальною економічною зоною «Алабуга». Як йдеться в угоді, вона покликана сприяти технічному та професійному співробітництву та підтримує працевлаштування громадян Киргизстану в зоні.

Бекташева сказала, що в Алабузі зараз навчається 58 киргизьких студентів, але заперечила, що школа виробляє дрони.

«Існує багато дезінформації», – сказала вона.

Для більшості сімей шкільні вчителі були основним джерелом інформації про «Алабуга Політех».

Один з батьків з Токмока, чия донька успішно пройшла вступні іспити та збирається поїхати до Алабуги, сказав:

«Ми довіряли вчителям. Нам сказали, що туди їдуть їхні власні діти»

Саме заплутаний процес набору турбує експерта з питань освіти Карімова. І, додає він, «якщо дітей справді набирають на основі меморандуму, підписаного нашим Міністерством освіти, то це має бути публічно відомо».